ВОРІ́ТНИЙ, а, е. Прикм. до ворота. Прив'язавши
коней віжками до ворітного стовпа, в хату ввійшов і
Настевич (Федір Бурлака, М. Гонта, 1959, 262); Ворітна хвіртка.
▲ Ворітна вена — велика кровоносна судина, що
несе кров з усього шлунково-кишкового тракту у ворота
печінки.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 738.