в означеннях
Тлумачення, значення слова «воркотіння»:

ВОРКОТІ́ННЯ, я, сер. Дія за значенням воркотіти. Десь на високих осокорах заворкувала горлиця, і Павло.. почав підкрадатися на те воркотіння (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 480); Сестри не знаходили теми для серйозної балачки. А їхнє воркотіння перебігало, як струмочок з камінця на травку, з пісочку в калюжку (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 234).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 738.

Коментарі (0)