в означеннях
Тлумачення, значення слова «ворог»:

ВО́РОГ, а, чол.

1. Той, хто перебуває в стані ворожнечі, боротьби з ким-небудь; недруг, супротивник. Стали вони тяжкими ворогами. Кожен кожному робив перешкоди, кожен кожного судив між людьми (Панас Мирний, II, 1954, 118); [Ярчук:] Є у нашого шановного Порфирія Марковича особисті вороги чи нема? (Іван Микитенко, I, 1957, 391);
//  чого. Принциповий противник чого-небудь. Ворог всякої фрази,.. Драгоманов у своїх статтях, а ще більше в листах до галичан.. відучував їх од пустої фразеології (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 31).
 Внутрішній ворог — той, хто заподіює шкоду всередині країни, вороже ставиться до існуючого ладу; Зовнішній ворог — той, хто зазіхає, нападає на країну ззовні, порушуючи її кордони. При дружбі народів нашої країни нам не страшні ніякі ні внутрішні, ні зовнішні вороги (Тези про 300-річчя возз'єднання.., 1954, 28).

2. також збірн. Супротивник на війні, у воєнних діях. А тут кричать та в труби сурмлять,.. В наскок яряться вороги (Іван Котляревський, I, 1952, 233); Дав [комісар] розпорядження партизанам відтягти ворога вбік (Юрій Яновський, I, 1958, 279).

3. перен. Шкідник сільськогосподарських рослин, лісу і т. ін. Тихович вірив у можливість боротьби з ворогом винограду [філоксерою] (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 223); Багато ворогів має ліс. Особливо великої шкоди завдають йому численні шкідники (Колгоспник України, 7, 1956, 12).
Не взяв його (тебе і т. ін.) ворог — те саме, що Не взяв його (тебе і т. ін.) враг (див. враг). — Там у Петра Лукича нова наймичка та ще, не взяв її ворог, крижаста така... (Панас Мирний, III, 1954, 86).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 739.

Коментарі (0)