в означеннях
Тлумачення, значення слова «ворогувати»:

ВОРОГУВАТИ, ую, уєш, недок., з (між, поміж) ким, без додатка і діал. на (до) кого. Бути у ворожих стосунках, виявляти неприязнь, ненависть до кого-, чого-небудь. Сини не жили в згоді, а завжди ворогували та билися поміж собою (Українські народні казки, легенди.., 1957, 78); Ні з ким він ніколи так не ворогував, як з Василем, і Василь не любив Грицька; .. вони.. гризлися, як кішка з собакою (Панас Мирний, IV, 1955, 21); Чом «Слово» на «Правду» раз в раз ворогує? (Іван Франко, XIII, 1954, 44); — Через що ж у вас сварки? — допитувався він. — Насамперед, ворогуємо ми з магістратом, — методично почав Хома (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 171).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 739.

Коментарі (0)