в означеннях
Тлумачення, значення слова «ворохобити»:

ВОРОХО́БИТИ, блю, биш; мн. ворохоблять; недок., перех. і неперех. розм.

1. Те саме, що ворушити 1, 3. Суворий, посмикуючи борідку, ворохобив у пам'яті, накопичений досвід (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 252).

2. Те саме, що бунтувати. І як на вічах не раз велелюдних буває, коли там Заколот несамовитий повстане і чернь ворохобить, — Вже головешки летять і каміння, поблискує зброя (Микола Зеров, Вибр., 1966, 225); Між ними прокинулась неприязнь і ворохобила тайком тут і там молоду, напівдику кров (Ольга Кобилянська, II, 1956, 157).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 742.

Коментарі (1)