в означеннях
Тлумачення, значення слова «воронець»:

ВОРОНЕ́ЦЬ, нця, чол.

1. Вороний кінь. Звідти він побачив, як.. Нечуйвітер схилився на гриву свого воронця (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 256); Беруть воронців із конюшень, виносять сідельця та збрую (Андрій Малишко, II, 1959, 14).

2. бот. Півонія вузьколиста (Paeonia tenuifolia, L.). В травні розпускаються великі темно-червоні квіти воронця — півонії вузьколистої (Наука і життя, 5, 1967, 9).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 740.

Коментарі (0)