ВО́РОНЬ, і, жін., рідко. Збірн. до ворон 1 1 і ворона 1. Гроза надходила із заходу до сходу.. чорна, як воронь (Андрій Малишко, II, 1956, 41).
ВО́РОНЬ, і, жін., рідко. Збірн. до ворон 1 1 і ворона 1. Гроза надходила із заходу до сходу.. чорна, як воронь (Андрій Малишко, II, 1956, 41).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 741.