ВОРО́ЖЕНЬКА, и, жін., рідко. Зменш.-пестл. до ворожка. Звела з неба вороженька Дві яснії зірки, Ворожила, примовляла Кругом коло дівки (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 92).
ВОРО́ЖЕНЬКА, и, жін., рідко. Зменш.-пестл. до ворожка. Звела з неба вороженька Дві яснії зірки, Ворожила, примовляла Кругом коло дівки (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 92).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 739.