в означеннях
Тлумачення, значення слова «ворожка»:

ВОРОЖКА, и, жін., заст.

1. Жінка, яка ворожить (у 1, 2 знач.). Пішла вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Тарас Шевченко, I, 1963, 58); — Це тобі ворожка наворожила?.. Такої правди в тім ворожінні, як світла в льоху (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 197).

2. Знахарка. Він дозволяв ворожкам робити з жінкою, що їм забагнеться, аби звести її на ноги (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 228).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 740.

Коментарі (0)