ВОРУШІ́ННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням ворушити і ворушитися. Сінозбиральні машини добирають і використовують так, щоб виключалось надмірне ворушіння, перекладання.. сіна (Організація і технологія тракторних робіт, 1956, 246).
2. розм., рідко. Те саме, що метушня 1. В домі почалось ворушіння та біганина (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 556).