в означеннях
Тлумачення, значення слова «восковий»:

ВОСКОВИ́Й, а, е.

1. Зробл. з воску. Тримаючи в руках великі воскові свічки, вони сходами спустились у глибоке підземелля (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 559);
//  Укритий або просочений воском. Сапфо щось пише на восковій табличці (Леся Українка, III, 1952, 722); Світло падало знизу і просвічувало крізь восковий папір (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 425).
Воскова міль — міль, що паразитує на стільниках. Личинки воскової молі знищують стільники (Бджільництво, 1956, 73).

2. перен. М'який, податливий (про людську вдачу). Воскова вдача: аби до тепла, так і тане (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 247); — Жіночка трапилась ласкава, просто-таки воскова (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 137).

3. Який має колір воску; блідо-жовтий. — Ви б порадились [у] лікаря.., — говорив о. Василь, зупиняючи погляд на її восковому лиці (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 331); В тіні під грушею біліли вискреблені до воскового кольору лавочка і стіл (Іван Сенченко, Опов., 1959, 30).
Воскова стиглість — передостання фаза стиглості зерна, у якій воно починає жовтіти. Під час воскової стиглості зерно ще міцно тримається в колосі (Колгоспник України, 1, 1957, 6).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 743.

Коментарі (0)