ВО́ТУМ, у, чол. Ухвала, прийнята голосуванням.
Остаточним результатом палких дебатів в організації
«Искры» було два вотуми.. (Ленін, 7, 1949, 247).
▲ Вотум довіри (довір'я, недовіри, недовір'я) —
постанова парламенту, що схвалює (не схвалює)
діяльність уряду або окремих його членів.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 745.