ВО́ВЧИЙ, а, е.
1. Прикм. до вовк 1 — Дивись, он
яка вовча берлога! — скрикнув Івась, улазячи в оброслу
вишнями лисинку (Панас Мирний, IV, 1955, 96); Чомусь
пригадалася розповідь про вовчу зграю (Анатолій Шиян, Гроза..,
1956, 195); * У порівняннях. Люльки задиміли, як димарі,
а чорні очі спалахнули, як вовчі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 152);
// Зробл. зі шкури вовка. Вовча шуба;
// Власт. вовкові.
[Бичок:] Хіба у мене такий страшний погляд?
[Олена:] Ні, погляд у вас лисичий, та вовча думка!
(Марко Кропивницький, I, 1958, 452); Четверо запінених і охриплих від
люті цепних псів вовчими стрибками наближались
до парубка (Олесь Донченко, III, 1956, 51).
▲ Вовча лапа (Trollius europaeus, L.) — степова
однорічна рослина з розсіченими на вузьколінійні частинки
листками й поодинокими голубими квітками; Вовча
паща, мед. — неправильне зрощення половин
піднебіння, при якому порожнина носа безпосередньо
сполучається з порожниною рота; Вовча яма: а) (мисл.)
глибока замаскована яма з приманкою для ловлі вовків.
[Соломія:] А вовчі ями так прикрили, що вгледіти
не можна (Олександр Корнійчук, I, 1955, 244); б) (військ.) перешкода
на шляху наступу ворога, влаштована у вигляді
заглиблення в землі з вбитими на дні гострими кілками,
рейками. Як тільки перестрілка ..або відсунеться
далі в степ, так і закипає робота: риють окопи,
траншеї, вовчі ями для танків (Олесь Гончар, II, 1959, 340); Вовче
лико (Daphne mezereum, L.) — чагарникова рослина з
отруйними ягодами, які використовуються для
виготовлення ліків; Вовчий горох (Astragalus glycyphyllus) —
однорічна або багаторічна трав'яниста (рідше —
кущова) рослина родини бобових; Вовчий лишай —
туберкульозне захворювання шкіри, переважно обличчя;
вовчак. Туберкульоз шкіри, або, як його називають у
народі, вовчий лишай, дуже часто був причиною руйнування
шкірних покривів обличчя (Наука і життя, 1, 1959, 31); Вовчий
сон (Pulsatilla, Adans) — лікарська рослина родини
жовтцевих з великими ліловими квітками; Вовчі ягоди
(Daphne, L.) — чагарникова рослина з отруйними
ягодами, які використовуються для виготовлення ліків.
♦ Вовчий апетит — дуже великий апетит. Хлопець
почав вечеряти. У нього з'явився раптом вовчий апетит
(Олесь Донченко, II, 1956, 65); Вовчий білет (квиток, паспорт) —
у царській Росії — документ з позначкою про
звільнення з роботи, навчального закладу (у зв'язку з
неблагонадійністю), який закривав доступ на державну
службу, до навчального закладу. Опинився Шавкун серед
великого города без шага грошей, .. з одною
бідою — «вовчим білетом» в кишені (Панас Мирний, II, 1954, 262); Над
характеристикою треба подумати, бо чи ж далеко, не
при оселі згадуючи, до вовчого квитка?.. (Михайло Стельмах,
Хліб.., 1959, 259); Вовчий закон — про відносини в
суспільстві, де панує сваволя сильних. Фашизм учинив
страшний злочин перед усім людством, бо вовчий закон
він зробив державним законом (Олесь Донченко, VI, 1957, 587).
2. перен. Жорстокий, лютий. З-під широких нахмурених брів хижо вовчим поглядом визирали його сірі, як полуда, очі (Олекса Стороженко, I, 1957, 371); Імперіалізм був і лишається агресивним, його вовча природа не змінилась і не зміниться (Радянська Україна, 7.XI 1960, 2).