ВОВНИ́СТИЙ, а, е. Який має довгу й густу вовну. Он біжить він [хліб] полями, як дикий вовнистий звір, і вигинає хребет (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 230); Отари вовнистих, ще не стрижених овець підганяють до сараїв просто зі степу (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 107); * Образно. Хмари вовнисті, немов ті клубочки, шпурляєш [весно] по небі (Іван Франко, XIII, 1954, 304).