в означеннях
Тлумачення, значення слова «возик»:

ВО́ЗИК, а, чол.

1. Зменш. до віз 1 1. Того ж дня виїхав возик з міста у Кармелеве село і повіз туди додому його сім'ю (Марко Вовчок, I, 1955, 364); Антон попросив у кума невеликого, на одного коня, возика й почав накладати гній (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 46).

2. Те саме, що візок 4. Нагнав жінку якусь на дорозі — везла з дівчинкою возик з мішком од млина (Андрій Головко, II, 1957, 18); Дівчина штовхала перед себе дитячий возик, на якому сиділа її хвора мама (Юрій Яновський, I, 1958, 358).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 724.

Коментарі (0)