ВПЕРЕБІ́ЖКУ (УПЕРЕБІ́ЖКУ), присл., розм., рідко. Перебігаючи з одного місця на інше. Два взводи в цей час — вперебіжку — з трави Підкрались уже до траншей... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 264).
ВПЕРЕБІ́ЖКУ (УПЕРЕБІ́ЖКУ), присл., розм., рідко. Перебігаючи з одного місця на інше. Два взводи в цей час — вперебіжку — з трави Підкрались уже до траншей... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 264).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 748.