ВПЕ́РШЕ (УПЕ́РШЕ), рідко ВПЕРШ (УПЕ́РШ), присл. У перший раз, першого разу. Вперше довелось мені серед народу бути в таку годину (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 124); [Павло:] Таке свіже личко, такі рівні брівки — уперше бачу!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 376); Не живим, а мертвим довелося вперш його побачити мені (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 298).