в означеннях
Тлумачення, значення слова «впірнати»:

ВПІРНАТИ (УПІРНАТИ), аю, аєш, недок., ВПІРНУТИ (УПІРНУТИ), ну, неш, док.

1. Занурюватися, заглиблюватися в рідину. А сестриця пірникоза Плаває, впірнає Та все бідна своїх шатів Дорогих шукає (Степан Руданський, Тв., 1956, 98); Він кинувся туди [у воду] й за хвилину витяг на берег діда. Тоді він упірнув удруге й десь надовго зник (Любов Яновська, I, 1959, 320);
//  Заглиблюватися в що-небудь м'яке. Тільки що вона вернулась до світлиці і знов важко впірнула в крісло, надворі загуркотів віз (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 45); Впірнути в сніг.

2. перен. Входити, вскакувати в що-небудь, кудись, зникаючи з очей. Ми знову впірнаємо в пітьму (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 363); Сахно перетяла галявину й впірнула у хащі туй (Юрій Смолич, I, 1958, 77).

3. перен. Цілком, повністю віддаватися якомусь заняттю, справі, почуттю і т. ін. Він, спершись ліктем на стіл, прислухався, яке слово хто скаже, і впірнав у задуму (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 560); Спустила [Галина] штору, увімкнула штепсель настільної лампи, дістала книжку, впірнула в неї (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 12).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 751.

Коментарі (0)