ВПІ́ВНІЧ, присл., розм., рідко. Те саме, що опівночі. Не кличе барабан впівніч на розбиття (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 58).
ВПІ́ВНІЧ, присл., розм., рідко. Те саме, що опівночі. Не кличе барабан впівніч на розбиття (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 58).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 751.