ВПІВО́КА (УПІВО́КА), присл., розм. Напівзаплющивши (напіврозплющивши) очі; краєм ока. Ромашка дивиться впівока, І ланка зна життя своє (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 271); Орлов глянув впівока на Федяка, йому від самого початку здавалося, що справа тут зовсім не в патронах (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 463).