в означеннях
Тлумачення, значення слова «впоперек»:

ВПОПЕРЕК (УПОПЕРЕК), присл.

1. По ширині чого-небудь; у ширину; протилежне вздовж, вподовж. Паляник і Паляничиха пішли з Оленою у садок, обійшли його двічі кругом, перейшли вздовж і впоперек (Нечуй-Левицький, II, 1956, 83); Не умовляючись, перейшли шлях упоперек і пішли стежиною поміж сіножатями (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 397); Дмитро на війні бачив багато таких вайлуватих Михасів, Іванів, Федорів, у яких часом пілотка була одягнена на голові впоперек, але в бою вони були справжніми левами (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 32).

2. перен. Не так, як треба; протилежно, неузгоджено. Вова з Муляром.. п'яними голосами впоперек один одному тягли якусь пісню (Степан Васильченко, I, 1959, 93);
//  Наперекір, усупереч чому-небудь. [Василь:] Домахо! За віщо моя мати так зненавиділа тебе? Чи ти їм що упоперек сказала? (Марко Кропивницький, II, 1958, 130); — Це ж такий, що слово впоперек скажеш — і задушить на дорозі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 442).

3. у знач. прийм., з род. в. Уживається при означенні напряму за шириною чого-небудь. Осяяні віконечка весело всміхалися з-під чорних стріх і кидали впоперек вулиці ясні смуги свого білястого світла (Борис Грінченко, II, 1963, 341); Ванько, не дочекавшись батька, заснув упоперек ліжка (Петро Панч, II, 1956, 254).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 753.

Коментарі (1)