ВПРИТУ́Л (УПРИТУ́Л), присл. Дуже близько, мало не торкаючись або й торкаючись кого-, чого-небудь. Бронепоїзд підлітав впритул до німецьких позицій і з гармат і кулеметів бив ворогів на смерть (Семен Скляренко, Орл. крила, 1948, 11); Буряки та селеру висаджують густо, майже впритул (Овочівництво, 1956, 427).