ВПРИТИ́СК (УПРИТИ́СК), присл. Щільно притискаючись до чого-небудь; дуже близько. Ми вже йшли впритиск до берега, коли на ньому щось блимнуло (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 32).
ВПРИТИ́СК (УПРИТИ́СК), присл. Щільно притискаючись до чого-небудь; дуже близько. Ми вже йшли впритиск до берега, коли на ньому щось блимнуло (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 32).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 755.