в означеннях
Тлумачення, значення слова «вражати»:

ВРАЖАТИ 1 (УРАЖАТИ), аю, аєш, недок., ВРАЗИТИ (УРАЗИТИ), вражу, вразиш, док., перех.

1. Викликати почуття подиву, захоплення тощо; дивувати. Її вражала розкішна картина осінньої природи (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 58); Перш усього вся власна особа [панни].. уражала своєю паризькою неподільністю штучного й натурального в найменшому рухові й слові (Леся Українка, III, 1952, 663); Мова газетних статей.. часто вражає читача нудною одноманітністю, сухістю, безбарвністю (Літературна газета, 26.IX 1958, 2); Його вразило й те, що їх довго не впускали в двір (Василь Кучер, Пов. і опов., 1949, 37).
Вражати око (очі) — дивувати незвичайним виглядом, ситуацією. Ці купи людей були доволі мальовничі на ясному сонці. Тільки зовсім обголені лиця в чоловіків та дідів неприємно вражали очі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 407).

2. Завдавати душевного болю, жалю. Ніколи ще страждання так гостро не вражало її (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 591); Мотря, качаючись на печі, цілісіньку ніч не спала — теж плакала. Так її вразили лихі речі (Панас Мирний, II, 1954, 297);
//  Завдавати неприємності; ображати. Ураз розмови припинились, усі притихли. Ця раптова мовчанка при його наближенні вже тепер не дуже вражала й злостивила бая (Олесь Донченко, I, 1956, 115); Не пишете та й не пишете, я вже боюся, чи Вас чим не прогнівив або не вразив (Василь Стефаник, III, 1954, 176).
Вражати (вразити) [в саме] серце — завдавати душевного болю. І з кожного місця вони [згарища] дивно якось вражали її серце (Іван Франко, VII, 1951, 21); Вона зараз впізнала того, що недавно вразив її в саме серце (Нечуй-Левицький, III, 1956, 135).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 757.

Коментарі (1)

ВРАЖАТИ 2 див. уражати 1.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 757.

Коментарі (1)