ВРАЖЕННЯ 1, я, сер.
1. Те, що залишається в
свідомості людини від баченого, пережитого. Пишу
оповідання на основі своїх вражень з Карпат (Михайло Коцюбинський, III,
1956, 400); Враження бою і тяжка нічна робота
втомили їх (Олесь Гончар, I, 1954, 41);
// Почуття, відчуття.
Остапові нудно. Він має таке враження, наче чекає
перевозу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 367).
Ділитися (поділитися) враженнями — розповідати
один одному про що-небудь бачене, пережите.
Партизани ділилися враженнями першого значного бою, який
вони провели об'єднаними силами (Микола Шеремет, Молоді
месники, 1949, 38).
2. Вплив чого-небудь на когось. Аж тепер, під свіжим враженням недавньої пригоди, я чув, як щемить моє серце (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 260); Під безпосереднім враженням революції 1905 року Франко створив свій найбільший поетичний твір — поему «Мойсей» (Олександр Корнійчук, Разом із життям, 1950, 67).
3. Думка, уявлення, що складається внаслідок
знайомства, зіткнення з ким- або чим-небудь. Я сама тепер
бачу, що моя книжка вийшла занадто сумна, і се
шкодить доброму враженню (Леся Українка, V, 1956, 92); Лампа
світила тьмяно, і складалося враження, що навколишні
речі спали (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 256); Він пильно
прислухався до зауважень, переглядав зошити, куди
відвідувачі записували свої враження (Олесь Донченко, I, 1956,
502).
Робити (зробити, справляти і т. ін.) враження на
кого — викликати в свідомості кого-небудь певне
уявлення або думку. Біла церква серед могутньої зелені
робила приємне враження (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 309); Владко
від першого разу, коли [Регіна] побачила його в коломийці,
зробив сильне враження на неї (Іван Франко, VI, 1951, 240).