ВРО́БЛЕНИЙ (УРО́БЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вробити 1. Сама верхня [бочка] була найменша і без дна, тільки всередині вроблений залізний прут з коромислом, до котрого прив'язували довгий мотузок (Олекса Стороженко, I, 1957, 263); Апарати виблискують під матовим світлом численних ламп, вроблених у стелі і стіни [лабораторії] (Вадим Собко, Любов, 1935, 11).