ВРОБЛЯТИ 1 (УРОБЛЯТИ), яю, яєш, недок., ВРОБИТИ (УРОБИТИ), вроблю, вробиш, док., перех. Вставляти в що-небудь, закріплюючи; укріплювати.
ВРОБЛЯТИ 2 див. уробляти 1.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 759.
ВРОБЛЯТИ 1 (УРОБЛЯТИ), яю, яєш, недок., ВРОБИТИ (УРОБИТИ), вроблю, вробиш, док., перех. Вставляти в що-небудь, закріплюючи; укріплювати.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 759.
ВРОБЛЯТИ 2 див. уробляти 1.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 759.