в означеннях
Тлумачення, значення слова «врозтіч»:

ВРО́ЗТІЧ (УРО́ЗТІЧ), присл. У різні боки, врізнобіч. Видно, вона [Марина] була дуже страшна тоді, бо всі вівці так урозтіч і кинулися (Панас Мирний, IV, 1955, 238);
//  у знач. присудк. сл. — Не витерпів я, хопив палицю, вибіг до них, а вони відразу як не закричать ще дужче, та врозтіч (Іван Франко, IX, 1952, 399).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 760.

Коментарі (0)