в означеннях
Тлумачення, значення слова «вручати»:

ВРУЧА́ТИ, аю, аєш, недок., ВРУЧИ́ТИ, вручу, вручиш, док., перех., кому.

1. Давати комусь що-небудь особисто, безпосередньо в руки. О, я тих років не забуду, — Як комсомольцям Дніпробуду Калінін ордени вручав (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 131); Целя вручила докторові рецепт (Іван Франко, II, 1950, 323); Цей пакет треба сьогодні ж вручити за призначенням (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 6).

2. розм. Доручати комусь кого-, що-небудь. Ой, куди ти, козаченько, од'їжджаєш, Ой, кому ти мене, молодую, вручаєш? (Павло Чубинський, V, 1874, 254); [Кошовий:] Життя і долю вручаємо тобі, Богдане (Олександр Корнійчук, I, 1955, 235); — Сестро Оксано! Уручи ж мені твого хлопця (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 467).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 762.

Коментарі (0)