в означеннях
Тлумачення, значення слова «вриватися»:

ВРИВАТИСЯ 1 (УРИВАТИСЯ), аюся, аєшся, недок., ВРИТИСЯ (УРИТИСЯ), вриюся, вриєшся, док. Те саме, що зариватися 1. Стояв Карпо біля стовбура зігнувшись і рив руками землю.. — Вривайся поглибше.. — сказав на прощання Чугай (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 389); Кабан каже: я побіжу в болото та в мул уриюсь (Словник Грінченка); І раптом упав [Хома] з розгону стрімголов додолу і шалено завертівсь, неначе прагнучи вритися, вкрутитися в землю, як хробак (Олександр Довженко, I, 1958, 94);
//  перев. док., чим. Заглибитися. Врився пальцями в ґрунт, а ґрунт кудись сиплеться (Іван Чендей, Вітер.., 1958, 124).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 758.

Коментарі (0)

ВРИВАТИСЯ 2 (УРИВАТИСЯ), аюся, аєшся, недок., ВВІРВАТИСЯ (УВІРВАТИСЯ), вуся, вешся, док.

1. Входити силоміць, швидко переборюючи перешкоди. Затупотіла така сила ніг, неначе ціла громада вривалася в дім (Нечуй-Левицький, III, 1956, 245); Козаки рубали вози, розтягували їх і вривалися в утворені проломи (Яків Качура, II, 1958, 466);
//  Стрімко, швидко, часто без дозволу, заходити, вбігати куди-небудь. Раптом одчиняються двері і вривається Нофретіс (Леся Українка, II, 1951, 452); До кімнати Ганна ввірвалася бурею (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 168).

2. перен. Швидко проникати в середину чого-небудь (про звуки, запахи і т. ін.). У розчинені двері, з сіней, з печі, з кутків уривається темнота (Панас Мирний, III, 1954, 126); До нас у хату, крізь вікно одкрите Вривався гомін голосних потоків (Леся Українка, I, 1951, 105); У розкриті вікна музею вривалася свіжим подувом весна (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 398);
//  Проникати, прокладати собі дорогу в що-небудь (про почуття, ідеї тощо). Ніколи ще так бурхливо не вривалася в її душу довгождана радість (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 184); Мужні громадські мотиви все більше й більше вривалися в книги кращих українських письменників (Радянське літературознавство, 3, 1958, 6).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 758.

Коментарі (0)

ВРИВАТИСЯ 3 див. уриватися 1.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 759.

Коментарі (0)