ВСЕМОГУ́ЧИЙ (УСЕМОГУ́ЧИЙ), а, е, заст.
1. Всемогутній. В кедровій В новій палаті цар не спить, ..А мовчки долі, всемогучий Дере порфіру на онучі (Тарас Шевченко, II, 1953, 353).
2. у знач. ім. всемогучий, чого, чол. Бог. Вода пінить, човен плине, Допливає середини, Страшні хвилі, страшні кручі.. Допоможи, всемогучий! (Степан Руданський, Тв., 1956, 299).