ВСЕМОГУ́ТНІСТЬ (УСЕМОГУ́ТНІСТЬ), ності, жін. Виняткова сила, влада; усесильність. Нещасні Вірять у їх [богів] всемогутність (Микола Зеров, Вибр., 1966, 197); Сашко Птаха.. наочно перекопався у всемогутності механіки (Юрій Смолич, V, 1959, 27).
ВСЕМОГУ́ТНІСТЬ (УСЕМОГУ́ТНІСТЬ), ності, жін. Виняткова сила, влада; усесильність. Нещасні Вірять у їх [богів] всемогутність (Микола Зеров, Вибр., 1966, 197); Сашко Птаха.. наочно перекопався у всемогутності механіки (Юрій Смолич, V, 1959, 27).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 764.