ВСЕПЕРЕМАГА́ЮЧИЙ (УСЕПЕРЕМАГА́ЮЧИЙ), а, е. Те саме, що всепереможний. Ще там і тут видно було руїни, чорніли сліпі очі будинків, але всеперемагаюче життя вже вирувало навколо (Олесь Донченко, VI, 1957, 192).
ВСЕПЕРЕМАГА́ЮЧИЙ (УСЕПЕРЕМАГА́ЮЧИЙ), а, е. Те саме, що всепереможний. Ще там і тут видно було руїни, чорніли сліпі очі будинків, але всеперемагаюче життя вже вирувало навколо (Олесь Донченко, VI, 1957, 192).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 764.