ВСЕПЕРЕМО́ЖНО (УСЕПЕРЕМО́ЖНО). Присл. до всепереможний. Як трава весною Росте всепереможно на руїнах,.. так оці маленькі діти Квітчають камінь (Максим Рильський, II, 1956, 184).
ВСЕПЕРЕМО́ЖНО (УСЕПЕРЕМО́ЖНО). Присл. до всепереможний. Як трава весною Росте всепереможно на руїнах,.. так оці маленькі діти Квітчають камінь (Максим Рильський, II, 1956, 184).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 764.