ВСЯК (УСЯ́К), розм.
1. займ. означ. Те саме, що всякий 1. Народ за військом копошився, Всяк товпився, всяк ліз (Іван Котляревський, I, 1952, 282); У ліс лаштується, збирається усяк, Скриплять тяжкі вози, іржуть, басують коні (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 122).
2. присл., рідко. Те саме, що всяко. — Жаль! — каже Цуцик, — що ж робити! Буває всяк (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 151); — Мовчки залицяється [Антін] до вашої глухенької Одарки, усяк їй услуговує (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 324).