ВСУ́ЦІЛЬ (УСУ́ЦІЛЬ), присл., рідко. Суцільно, цілком. Була [Галина] у великій, біднувато, але охайно вмебльованій кімнаті з всуціль застеленою квітчастими селянськими [доріжками] ..підлогою (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 203).
ВСУ́ЦІЛЬ (УСУ́ЦІЛЬ), присл., рідко. Суцільно, цілком. Була [Галина] у великій, біднувато, але охайно вмебльованій кімнаті з всуціль застеленою квітчастими селянськими [доріжками] ..підлогою (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 203).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 771.