в означеннях
Тлумачення, значення слова «всипати»:

ВСИ́ПАТИ див. всипа́ти 1.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 766.

Коментарі (0)

ВСИПА́ТИ 1 (УСИПА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВСИ́ПАТИ (УСИ́ПАТИ), плю, плеш; мн. всиплють; док.

1. перех. Насипати, наливати щось у що-небудь. Я сів за стіл та почав борщу в тарілку всипати (Панас Мирний, IV, 1955, 361); Мирон завжди, коли всипав у всипище своє зерно, зупинявся перед ним (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 45); Налили йому пива п'яного, Меду всипали найсолодшого (Павло Грабовський, II, 1959, 372); Вже коні стомлені заведено до стайні, І всипали вівса їм конярі (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 32).

2. перев. док., неперех., перен., розм. Швидко ввійти гуртом до якого-небудь приміщення. От, чую, щось затупоче.. у хату ..зграя дітей усипле (Марко Вовчок, I, 1955, 110).

3. тільки док., перех. і неперех., розм. Те саме, що відшмагати. Його покликали в волость і, хоч він був десяцьким, хотіли його простягти і всипать десять різок (Нечуй-Левицький, II, 1956, 377); Ну, зараз він [батько] йому всипле, аж не знатиме, яким місцем сідати (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 16).
Всипати березової каші (бобу, перцю і т. ін.) кому — побити кого-небудь. Вона їм всипле березової каші. Вони пам'ятатимуть, як треба матір слухати й поважати (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 414); Кинулися [господарі] на нього [вовка] і.. всипали йому такого бобу, що пару день нікуди не ходив, тілько лежав у лісі та вилизувався (Іван Франко, IV, 1950, 87).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 766.

Коментарі (0)

ВСИПА́ТИ 2 див. усипа́ти 1.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 766.

Коментарі (0)