в означеннях
Тлумачення, значення слова «втягуватися»:

ВТЯГУВАТИСЯ (УТЯГУВАТИСЯ), уюся, уєшся і ВТЯГАТИСЯ (УТЯГАТИСЯ), аюся, аєшся, недок., ВТЯГНУТИСЯ (УТЯГНУТИСЯ) і ВТЯГТИСЯ (УТЯГТИСЯ), втягнуся, втягнешся, док., у що, до чого.

1. Поволі входити, проникати в середину чого-небудь. Прискорюючи рух, люто втягується пліт в запінену пащу перекату (Михайло Стельмах, Над Черемошем, 1952, 251); [Черних:] Скупчення військ і транспорту противника в районі Бистриці триває. Перші колони втягаються в узгір'я Карпат (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 179); Кіптява від ганячого литва, шлаку зразу ж втягується в труби (Вечірній Київ, 22.XI 1967, 2).

2. Западатися всередину (про живіт, голову і т. ін.). Хутко озирнувся [Заремба]. Голова втяглася в плечі. Було так, наче приготувався стрибнути (Олесь Донченко, I, 1956, 437).

3. перен. Поступово входити, заглиблюватися в що-небудь, опановувати що-небудь. І чим далі Варя втягувалась в роботу, тим більше, й до неї самої змінювалось ставлення з боку чабанів (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 322);
//  Вступати в розмову і т. ін. Вона співала, я не хтів їй перебивати, далі якось втягся в розмову (Леся Українка, III, 1952, 589);
//  Звикати, призвичаюватися до чого-небудь. Та гірка вона [смола], гірка! А все ж не тужити: Як втягнеться чоловік, То й те буде пити (Степан Руданський, Тв., 1956, 139); В полоття втяглася Оленка, обвиклася (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 141).

4. тільки недок. Пас. до втягувати й втягати. Од квіток пахощі разом з повітрям втягались грудьми, і легко й мило було дихати (Панас Мирний, II, 1954, 69).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 778.

Коментарі (0)