ВТОВКМА́ЧЕНИЙ (УТОВКМА́ЧЕНИЙ), а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до втовкмачити. Ми мусили знову повертатись назад, щоб позабирати втовкмачені в грязюку наші речі (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 64).
ВТОВКМА́ЧЕНИЙ (УТОВКМА́ЧЕНИЙ), а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до втовкмачити. Ми мусили знову повертатись назад, щоб позабирати втовкмачені в грязюку наші речі (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 64).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 774.