в означеннях
Тлумачення, значення слова «втручатися»:

ВТРУЧАТИСЯ (УТРУЧАТИСЯ), аюся, аєшся, недок., ВТРУТИТИСЯ (УТРУТИТИСЯ), втручуся, втрутишся, док., у що, до чого і без додатка.

1. рідко. Входити, проникати куди-небудь, у що-небудь. Ніхто не прохав його на вечерю, а самому втручатися в чужу сім'ю в цей святий вечір йому не хотілось (Степан Васильченко, I, 1959, 79);  * Образно. Згарище втрутилося в чистоту зимового пейзажу України, труїть повітря (Іван Ле, Мої листи, 1945, 35).

2. Самочинно займатися чиїмись справами, встрявати в чиї-небудь стосунки тощо. Тут я почуваюся вільним, незалежним, не знаю над собою жодного контролю, ніхто не втручається в моє приватне життя (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 261); І їй, певне, було б до мислі навіть, щоб невістка не втручалась до господарства (Леся Українка, III, 1952, 686); Був він ще сам не старий і здоровий та й не любив, як хто-небудь втручається та тикається в його роботу (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 267); Тимурівський рух став масовим, типовим після того, як вийшла книжка Гайдара, бо Гайдар зумів перегорнути одну сторінку життя наперед, втрутитися своїм словом у життя (Олесь Донченко, VI, 1957, 598);
//  Брати активну участь у чомусь для припинення чого-небудь, протидіяння чому-небудь і т. ін. Ще хвилина — і зляканий Вася віддасть полтиника. Глоба вирішує сам втрутитися в цю справу (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 21); Аж тут утрутився Янсон. Не треба сперечатися. Питання потребує глибшого пророблення (Яків Качура, II, 1958, 43).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 777.

Коментарі (0)