ВТИРАТИСЯ 1 (УТИРАТИСЯ), аюся, аєшся, недок., ВТЕРТИСЯ (УТЕРТИСЯ), втруся, втрешся, док.
1. тільки 3 ос., у що. Входити, проникати в середину чогось під час натирання.
2. у що, до чого і на що, розм. Втискуватися, влізати,
входити куди-небудь. Марко втерся в натовп, поклав
парубкові на плече одну руку (Іван Микитенко, II, 1957, 344);
Хома, нарешті, збив своїм конем якусь захудалу козачу
кухню, втерся на її місце (Олесь Гончар, I, 1954, 326);
// перен.
Пробиратися, проникати в певне середовище, товариство
за допомогою різних хитрощів. Вони зараз же таки й
втерлися до його в товариство. Пили на його кошт;
гуляли за його добро (Панас Мирний, II, 1954, 160); — Були
ще справи, — продовжував молодий, — коли я знешкодив
одну негідницю, яка, втершися до підпілля, видавала
наших... (Юрій Яновський, I, 1958, 565).
♦ Втиратися (втертися) в довір'я див. довір'я.
3. тільки недок. Пас. до втирати 1.