в означеннях
Тлумачення, значення слова «вулкан»:

ВУЛКА́Н, а, чол. Конусоподібна гора з кратером на вершині, через який час від часу викидається розплавлена лава, гарячі гази, уламки гірських порід тощо. При виверженні вулкана з кратера вибухами страшенної сили вириваються гарячі гази (Фізична географія, 5, 1956, 100); Пливли повз них дзеркальні бухти, стрімкі зубчасті скелі, уламки колись проваленого у море вулкана (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 426);  * У порівняннях. Лісисті тухольські гори задимилися, мов незлічимі вулкани, готовлячись вибухати (Іван Франко, VI, 1951, 57).
Грязьовий вулкан — порівняно невелика гора, яка викидає не лаву, а грязь; сальза. Грязьові вулкани часто мають вигляд гір, що високо підносяться над прилеглими просторами (Геологія України, 1959, 652); Діючий вулкан — гора, через кратер якої періодично відбувається виверження. Існують вулкани, які час від часу розряджаються надзвичайно спустошливими виверженнями.. Це діючі вулкани (Наука і життя, 6, 1958, 56); Згаслий (погаслий) вулкан — гора, через кратер якої вже не відбувається виверження. Згаслі вулкани є в багатьох районах Радянського Союзу, особливо ж численні вони на Кавказі (Про вулкани і землетруси, 1955, 4).
Як (мов, наче і т. ін.) на вулкані жити (бути і т. ін.) — бути в тривозі, передбачаючи певні події (звичайно неприємні). Ми живемо, як на вулкані або краще — ми самі той вулкан, джерело якого сліпий уряд хоче засипати трісками і тим спинити вибух (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 285).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 786.

Коментарі (0)