в означеннях
Тлумачення, значення слова «вуличник»:

ВУ́ЛИЧНИК, а, чол., заст. Той, хто не має притулку; безпритульний, бродяга. Серед усіх вуличників мав [Владко] славу дуже забавного оповідача (Іван Франко, VI, 1951, 142); Звідти, з-за рогу, випорхнула зграйка вуличників-дітваків (Юрій Смолич, II, 1958, 122).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 786.

Коментарі (0)