в означеннях
Тлумачення, значення слова «вулик»:

ВУ́ЛИК, а, чол. Спеціально зроблена дерев'яна скринька або видовбана колода для тримання бджіл. Полазила [бджола], підняла крильця і, крутячись, важко пролетіла до свого вулика (Панас Мирний, I, 1954, 177); На хатки в мініатюрі були схожі ці рамкові вулики, в кожному з яких жила бджолина сім'я (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 294);
//  Про сім'ю бджіл, яка живе в такій скриньці або колоді.  * Образно. Обернувся в вулик табір... Крики, — ржання, — метушня... Кожний бравсь за спис, за зброю (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 351);  * У порівняннях. Весь майдан гудів, мов потривожений вулик (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 271).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 785.

Коментарі (0)