ВУСА́НЬ, я, чол. Чоловік з вусами. Пасько Нестір, довгий, чорнявий вусань, повз двір ідучи, гукнув до старої (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 8); В загоні Руднєва справді всі стали вусанями (Платон Воронько, Партиз. генерал.., 1946, 9).
ВУСА́НЬ, я, чол. Чоловік з вусами. Пасько Нестір, довгий, чорнявий вусань, повз двір ідучи, гукнув до старої (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 8); В загоні Руднєва справді всі стали вусанями (Платон Воронько, Партиз. генерал.., 1946, 9).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 788.