в означеннях
Тлумачення, значення слова «ввалюватися»:

ВВАЛЮВАТИСЯ (УВАЛЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., ВВАЛИТИСЯ (УВАЛИТИСЯ), ввалюся, ввалишся, док.

1. Падати в що-небудь (яму, річку і т. ін.), провалюватися через неміцний покрив чого-небудь. Ой не ходи по льоду, бо увалишся (Павло Чубинський, V, 1874, 200); Пішли під землю темнотою, Еней все щупався рукою, Щоб не ввалитися куди (Іван Котляревський, I, 1952, 127); Ішов [старий] якось із шинку та й увалився в глинище (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 185).

2. Заглиблюватися, западати. На кістлявих її плечах сіріє сорочка, широка-широка, мов не на неї шита; шия жовта, як у мертвяка.., щоки усередину увалилися, жовтим воском узялися (Панас Мирний, III, 1954, 17); І подобрішали сиві од смутку очі старого, які за одну ніч глибоко ввалилися в очниці (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 451).

3. розм. Заходити куди-небудь важкою ходою, незграбно, здіймаючи шум і т. ін. А Геркулес як увалився, То так у пеклі розходився, Що всіх чортяк порозганяв (Іван Котляревський, I, 1952, 121); Він не ввійшов, а ввалився в кімнату й сів, важко відсапуючись (Олесь Донченко, Шахта.., 1949, 133);
//  Заходити, вбігати юрбою, великою групою. До кімнати ввалюється натовп (Юрій Яновський, IV, 1959, 30); Нарешті хатні двері відчинилися навстіж, і увалилося гостей повна хата (Андрій Головко, II, 1957, 44);
//  Навально вдиратися великими полчищами на чужу територію. Колись ворог увалився в Карпати, руйнував села та плюндрував людей (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 53).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 302.

Коментарі (0)