в означеннях
Тлумачення, значення слова «вверх»:

ВВЕРХ (УВЕРХ), присл.

1. За напрямком угору, догори; протилежне вниз. Піднімав [Мемет] лице вверх, до плоскої покрівлі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 394); А там ставши, знов драбину Вверх підтяг [Млака] (Іван Франко, XIII, 1954, 251);
//  До верхньої частини чогось. Дивляться — мелькає, Щось лізе вверх по стовбуру До самого краю (Тарас Шевченко, I, 1951, 6); На обличчі Пігловського знизу вверх забігали лихі темні тіні (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 93).
Вверх ногами (дном) — те саме, що Догори ногами (дном) (див. догори). Я всіх поставлю вверх ногами (Іван Котляревський, I, 1952, 179); Хоч би увесь світ з людьми вверх дном перевернувся, тільки б їм було добре (Олекса Стороженко, I, 1957, 127).

2. За напрямком до верхів'я, витоку річки. Рядом з Шевченковою горою, на північ вверх по Дніпру, стоїть зовсім гола гора (Нечуй-Левицький, II, 1956, 382).

3. Від нижчих до вищих звуків, нот. Саїд Алі задумливо пройшовся по клавішах уверх, неначе розминаючи пальці (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 60).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 303.

Коментарі (0)