в означеннях
Тлумачення, значення слова «ввічливий»:

ВВІ́ЧЛИВИЙ (УВІ́ЧЛИВИЙ), а, е. Який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб'язність; чемний. Піднялась висока дівчина,.. така ласкава, привітна, ввічлива! (Марко Вовчок, I, 1955, 86); А бабуся така увічлива, балакуча (Панас Мирний, III, 1954, 307); Доктор був настільки ввічливий, що вислухав до кінця думки інших (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 298); Підкреслено ввічливий і шанобливий Шухновський пропустив мене першого до невеличкої вітальні (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 18);
//  В якому проявляється уважність, люб'язність. Писарша глянула Ваті в очі і неначе прочитала в їх, в ласкавому солоденькому ввічливому погляді, причину ласкавих запросин на чай (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 58); Помалу зав'язалась розмова, зовні байдужа, лише ввічлива (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 121).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 304.

Коментарі (0)