в означеннях
Тлумачення, значення слова «ввіряти»:

ВВІРЯТИ (УВІРЯТИ), яю, яєш, недок., ВВІРИТИ (УВІРИТИ), рю, риш, док.

1. перех. Покладаючись на кого-, що-небудь, довіряти, віддавати щось у чиєсь розпорядження, на чиюсь волю. У очі твої безхмарні хоч вічність мені глядіти і серце, як власну совість, навіки ввірять тобі (Любов Забашта, Вибр., 1958, 160); Народ ввірив долю країни, свою долю Червоній Армії (Радянська Україна, 9.I 1946, 1);
//  Довіряючи, розкривати, розповідати те, що не підлягає розголосу. З відкритим серцем юнаки і світлі радощі, і болі мені ввіряли залюбки (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 209).

2. неперех. Покладатися на кого-небудь, довіряти комусь. — Я на вас увіряв, а ви… (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 320).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 304.

Коментарі (0)