ВИБАЛУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БАЛУШИТИ, шу, шиш, док., перех., розм. Широко розкривати, витріщати (очі). Дехто.. вибалушує очі і перебігає зором усю довгу, просту, як лінія, стежку (Марко Черемшина, Тв., 1960, 88); — А ви, хлопи, чого очі вибалушили? (Петро Козланюк, На переломі, 1947, 19).